понеділок, 29 серпня 2016 р.

Душа в конверті

.. хочу якось прокинутись зранку, вийти з квартири, з надією зазирнути в свою поштову скриньку, а там.. несподівано знайти від тебе листа написаного рукою.. а може і не одного) В пожовклому конверті, немов подорожуючого з далекого минулого.. з цим прохолодним ароматом старовини..
.. може зверху на ньому ще красуватиметься не проста поштова марка, а якась незвична, наприклад, з малюнком художника, або ж із зображеннями маяку на узбережжі Чорного моря.
.. обережно та лагідно тримаючи його перед собою, в передчутті чогось чарівного, повернутись додому, забувши, що кудись потрібно було йти) Це буде дуже радісний та особливий момент, ніби повернення в дитинство!
.. з нетерпінням, але повільно відкривати його, з думкою, що ж там ховається всередині..
там може бути щось важливе, чи веселе, а може прикрашене ручною роботою.. яким почерком написаний.. Може я там знайду невелику поштівку з красивим зображенням..
.. уважно прочитати кожне слово, намагаючись відчути, з якими думками та емоціями, в якому настрої його писали.. у нього наче буде своя Душа, внутрішня енергетика, що залишив відправник.
(можливо, одразу виникне бажання написати листа у відповідь, також наділивши його своєю енергетикою та настроєм.)
Отримані листи завжди зберігатимуться в спеціальній коробочці.
І коли прийде час - знову перечитати і повернутися до приємних спогадів..
.. через інтернет це неможливе..




субота, 27 серпня 2016 р.

останні дні

..бувають такі тихі сонячні дні, як от сьогодні, коли ти раптом усвідомлюєш, що це вже останні дні.. літа..
..і всі інші дрібниці, важливі ще мить тому, втрачають усяке значення..
розумієш, що знову, через себе, не встигаєш його повністю прожити..
..всередині стає трохи прохолодно та порожньо..
як там ця банальна фраза - "знов просрав своє літо"..
що ж, залишається жадібно ловити хоч ці останні..
дозволити собі просто радіти, без причини, зупинятись, слухати, вдихати..
неадекватно тішитись кожному промінчику сонця, кожному подуву теплого вітру..


понеділок, 22 серпня 2016 р.

Бог ніколи не моргає..

як би паскудно не було Душі, напевно краще, що можна зробити - почитати книгу..
І поговорити з Богом, він, кажуть, ніколи не моргає..
Я незнаю куди я йду, та поки моє колесо крутиться - я йтиму і чекатиму..
Життя нестерпно прекрасне! Передайте далі!



четвер, 18 серпня 2016 р.

№230 поки місто спить..

його вулиці крадькома вкриває важкий густий таємничий туман
вдень такої захопливої картини не побачити


неділя, 14 серпня 2016 р.

№216 нові жильці моєї маленької коморки

 +3📚
помалу розвивається моя нова не здорова залежність - без книжки тепер з ашану не виходжу
а я ще в книжковій гуртівні не була, давненько вже, навіть боюсь туди заходити
а колись так солодощі любила..