велетенським котячим язиком
злизує ніжно білі хмари
наче густі вершки з тарілки неба
на їх місце ліниво
приповзаюсь сірі хмари
брудні
наче вату посипали срібною сажею
сонце дотанцьовує
на моїх віях
та починає грати у піжмурки
ховаючись за першу хмару
потім другу, четверту
ранок непомітно закінчується
прощається
махаючи волохатою лапою
та плавно виходить за куліси
і на сцену
впевнено піднімається день
сонце палає
все вище розпливається над горизонтом
гарячий вітер пальцями
перебирає листя на високих деревах
як невидима дивна істота
трохи душне повітря
воно пахне жовтими квітами
стиглими чорними черешнями
шкіра парує жарким літом
підсоленим хвилюючим морем
трояндове варення
відкрите самотньо мріє на столі
маленький полосатий тигр
мирно посапує в кутку на дивані
за вікном ще липень
напевно буде дощ
а може і довга злива..
©Галя Похила
