№ 251 вечір поезії

.. здавалося, наче ці вірші проходили не через вуха, а через саме серце і душу..
ці слова вражають до самої глибини..
а найбільше запам'яталися ці:
".. Вчись говорити так, ніби твої слова – останнє, що почує той, хто завтра помре. " ©Жадан

Тамплієри

кількамісячне очікування майже завершилось..
уже сьогодні - вечір обіцяє бути атлічний!!!

перша осіння злива..

це таки чудово, що небо нарешті вирішило трохи підлити пересохлу землю та освіжити повітря.. ☁☔🌈
і дихати одразу стає набагато легше
вже осінь 🍁🍂🌻

Душа в конверті

.. хочу якось прокинутись зранку, вийти з квартири, з надією зазирнути в свою поштову скриньку, а там.. несподівано знайти від тебе листа написаного рукою.. а може і не одного) В пожовклому конверті, немов подорожуючого з далекого минулого.. з цим прохолодним ароматом старовини..
.. може зверху на ньому ще красуватиметься не проста поштова марка, а якась незвична, наприклад, з малюнком художника, або ж із зображеннями маяку на узбережжі Чорного моря.
.. обережно та лагідно тримаючи його перед собою, в передчутті чогось чарівного, повернутись додому, забувши, що кудись потрібно було йти) Це буде дуже радісний та особливий момент, ніби повернення в дитинство!
.. з нетерпінням, але повільно відкривати його, з думкою, що ж там ховається всередині..
там може бути щось важливе, чи веселе, а може прикрашене ручною роботою.. яким почерком написаний.. Може я там знайду невелику поштівку з красивим зображенням..
.. уважно прочитати кожне слово, намагаючись відчути, з якими думками та емоціями, в якому настрої його писали.. у нього наче буде своя Душа, внутрішня енергетика, що залишив відправник.
(можливо, одразу виникне бажання написати листа у відповідь, також наділивши його своєю енергетикою та настроєм.)
Отримані листи завжди зберігатимуться в спеціальній коробочці.
І коли прийде час - знову перечитати і повернутися до приємних спогадів..
.. через інтернет це неможливе..

останні дні

..бувають такі тихі сонячні дні, як от сьогодні, коли ти раптом усвідомлюєш, що це вже останні дні.. літа..
..і всі інші дрібниці, важливі ще мить тому, втрачають усяке значення..
розумієш, що знову, через себе, не встигаєш його повністю прожити..
..всередині стає трохи прохолодно та порожньо..
як там ця банальна фраза - "знов просрав своє літо"..
що ж, залишається жадібно ловити хоч ці останні..
дозволити собі просто радіти, без причини, зупинятись, слухати, вдихати..
неадекватно тішитись кожному промінчику сонця, кожному подуву теплого вітру..

Бог ніколи не моргає..

як би паскудно не було Душі, напевно краще, що можна зробити - почитати книгу..
І поговорити з Богом, він, кажуть, ніколи не моргає..
Я незнаю куди я йду, та поки моє колесо крутиться - я йтиму і чекатиму..
Життя нестерпно прекрасне! Передайте далі!

№230 поки місто спить..

його вулиці крадькома вкриває важкий густий таємничий туман
вдень такої захопливої картини не побачити

№216 нові жильці моєї маленької коморки

 +3📚
помалу розвивається моя нова не здорова залежність - без книжки тепер з ашану не виходжу
а я ще в книжковій гуртівні не була, давненько вже, навіть боюсь туди заходити
а колись так солодощі любила..

№223 улюблені істоти

коли в тебе дома з'являються коти собаки та інші маленькі створіння, то перестаєш жити просто звичним життям..
вони роблять свою велику, на мою думку, справу..
вносять незворотні зміни у твоє життя..
вони дають тобі відчувати себе потрібним..
навчають тебе дисципліни та відповідальності - кормити їх, розважати та гуляти з ними..
ти в будь-якому випадку хоч раз вдень, незважаючи на погоду, підеш гуляти зі своєю собакою, якого б розміру вона не була))
що головне - вони своїм прикладом показують як можна радіти будь-яким, здавалося б, звичайнісіньким речам і у будь-якій ситуації залишатись собою
а часом, тобто, часто доводиться їх мирити - відновлювати справедливість
і кожен з них, як і людина, володіє своїм унікальним характером
вони по-своєму тебе люблять, просто, без слів..
маленькі антистреси

№217 спека...

на градуснику +30
гаряче повітря парує запахом асфальту і обсипаної переспілої аличі.. певно сонце нас дуже любить, адже чим більше нас хтось любить - тим більше може ранити..

колись давно сама дивувалась, чому інші починають зловживати алкоголем.. не зважаючи на знання про результат
а вже тепер, щось та трішки знаючи про світ, я задумалася і все само собою стало зрозуміліше..
ось вона проста відповідь - алкоголем ми як би підсвідомо намагаємось залікувати своє болюче тіло чи душу..
а впевнившись, що допомагає це лиш на якусь мить, згодом потребуємо все нову і нову дозу..
це як ті самі ліки - наче вони допоможуть, а робиться то навпаки, та не хочемо припинити сліпо в них вірити..
а як тоді можна вилікувати душу.. ненашкодивши тілу..

№213 дощ

найкраща погода, щоб трохи охолонути від спеки та незрозумілих емоцій..

№212 сидиш собі так в катері

.. весь такий розслаблений, майже засинаєш..
навколо тільки море - дихає, танцює, хвилює..
його безмежна синява зливається з небесним горизонтом..
на хвилину навіть здається, що ти повністю щасливий і тобі більш нічого не треба.. нірвана майже..

№209 коли вечір закінчується поезією

Емоційно.. трохи терпко.. до мурашок по шкірі..
Дякую Ірина Цілик

№208 ще трохи арт-теріапії

там високо вітер своїм
велетенським котячим язиком
злизує ніжно білі хмари
наче густі вершки з тарілки неба
на їх місце ліниво
приповзаюсь сірі хмари
брудні
наче вату посипали срібною сажею
сонце  дотанцьовує
на моїх віях
та починає грати у піжмурки
ховаючись за першу хмару
потім другу, четверту
ранок непомітно закінчується
прощається
махаючи волохатою лапою
та плавно виходить за куліси
і на сцену
впевнено піднімається день
сонце палає
все вище розпливається над горизонтом
гарячий вітер пальцями
перебирає листя на високих деревах
як невидима дивна істота
трохи душне повітря
воно пахне жовтими квітами
стиглими чорними черешнями
шкіра парує жарким літом
підсоленим хвилюючим морем
трояндове варення
відкрите самотньо мріє на столі
маленький полосатий тигр
мирно посапує в кутку на дивані
за вікном ще липень
напевно буде дощ
а може і довга злива..
©Галя Похила

МК з аквареллю

коли щось справді любиш, то знайдеш для цього час
і ще трохи маніакального терпiння, допомоги і щось може вийти
може не супер з першого разу
акварель вона така цікава - не легко одразу приборкати

Живеш собі, живеш, а потім помер. Посковзнувся у ванній, впав, вдарився. Ще хвилину тому був, а тепер вже немає. Залишилось простирадло, на якому ти спав, недопалки в попільничці, волосся на одязі, монети в кишені - пару годин тому ти ще тримав їх в руці, а тепер лежиш і не дихаєш. Комп'ютер ще включений. Хтось пише тобі повідомлення. Дзвонить. Хтось думає, що скаже тобі щось важливе. А це вже зовсім неважливо..

У мене таки є справжні друзі

.. які ніколи не зроблять боляче не образять, завжди будуть поруч - це відображення в дзеркалі, сонце у небі..
.. та книжка.
Вона завжди готова йти всюди за мною і розважати, розповідаючи чудові неймовірні історії.. Ось так і зараз всі мої друзі біля мене
 

У чому сенс..?

Може сенс в тому, що нема ніякого сенсу і його треба придумати собі самому.. І робити не те, що інші вважають правильним, а те, чого просить душа.. І суть саме в тому, щоб не слухати нікого, така собі перевірка на вірність собі..

Іноді краще зійти з розуму, щоб відчути життя..

Поради тибетських мудреців

1. Подобається - скажи.
2. Не подобається - скажи.
3. Сумуєш за кимось - подзвони.
4. Не зрозуміло - запитай.
5. Хочеш зустрітися - запроси.
6. Хочеш щось - попроси.
7. Ніколи не сперечайся.
8. Хочеш бути понятим - поясни.
9. Якщо винен, - відразу скажи про це і не шукай собі виправдання.
10. Завжди пам'ятай, що у кожного своя правда і вона часто не збігається з твоєю.

Вчора був один з таких днів, яких чекаєш весь рік, з тих особливих днів..
Там були ми і ще цілий величезний Океан 👐 інших чудових людей! П'ять годин, проведених на стадіоні, промайнули я одна Мить, а душа літала Вище Неба!

Сьогодні о 4 ранку до нас приходив привид

Його бачила тільки наша кішка, я також хотіла побачити його, та в мене це так і не вийшло

До БезМежного Океану емоцій готова!!

Це один з кращих днів в очікуванні!!

Теплі історії мрійника

Найтепліші історії мрійника, які мені коли-небудь довелось читати.
Важко відірватись, та намагаюсь читати по одній історії щодня, щоб надовше вистачило)

Віра

-Ти Віриш в диво? - Запитало життя.
- Ні, - відповів чоловік продає солодощі, - в диво вірять тільки діти, вони великі фантазери.
- Ти віриш у вічну любов? - Запитало життя.
- Ні, - відповів чоловік, - любові не існує, це хімія з'єднує нас з іншою людиною, дія якої закінчується через три роки, а потім залишається прихильність.
- Ти віриш у мрію? - Запитало життя.
- Ні, - відповів чоловік, - мріють тільки дурні.
- Ти віриш в доброту?
- Ні, люди злі, просто вони бояться це показати. Доброта - це брехня.
- У що ж ти віриш?
- Я вірю в те, що батьки не хочуть давати дітям гроші на солодощі. По цій причині я не можу заробити достатньо коштів, і жити тим життям, яким хотів би.
- Ти віриш в бажання?
- Так, але мої бажання ніколи не здійснюються.
- Бідолаха, - відповіло життя, - з тобою ніколи не станеться диво, ти ніколи не зустрінеш вічну любов, твої мрії ніколи не збудуться, ти не зможеш розгледіти доброту, і твої бажання ніколи не здійсняться.
- Але чому?! - Гукнув продавець.
- Тому що всьому потрібно вірити, хоча б трішки. Віра - дає можливість. Можливість - показує напрямок. Напрямок - відкриває шлях. А шлях, шлях завжди веде до здійснення бажань.

Сни потрібні для того,..

.. щоб хоч трошки побути з тим, кого немає поруч..

Де ти натхнення ?..

У-у-у ку-урва з гітаров !!!
Де ти ходиш натхнення, га ?.
Потрібна нова доза виносу мозків..

.. А ше можна пару нормальних пензликів !!!

ТНМК у Львові

Крутий драйв та вибух емоцій під вечірнім зоряним небом! 

Юху, вчора ми стрибали прямо біля сцени!!! 

Навіть була трохи захрипла)
Дякую ТНМК!!!

 

Коли мені не спиться..

Знову пробую малювати..

Стрибнути знов..

Знов наснилось, що ми біля моста, зібрались ще раз стрибати. Пригадую, крім нас там були усі ваші з роботи.
Цього разу я вирішила стрибнути спиною вперед і я це зробила, здається, мені дуже сподобалось..
Треба таки знову туди поїхати, бо воно не залишить мене в спокої..

Нічна гроза

.. Чомусь люблю весняну нічну грозу. Люблю слухати як краплі дощу б'ються до підвіконнику.
Вночі злива звучить якось по-іншому, так дивно шумить..
Чимось схоже на шум листя від сильного пориву вітру..
Трохи заспокоює..
Та все-одно не хочеться лягати спати, а слухати її цілу ніч..
Дивитись як краплі, виблискуючи від нічного освітлення, стікають по вікну..
А коли вдаряє блискавка, то стає так світло, наче вдень.. Хочеться зловити її за яскравого хвоста..
.. Хочеться взяти тебе за руку, вибігти босоніж посеред ночі на вулицю та весело кружляти під дощем хлюпаючи ногами по калюжах..

Привіт літо!

Це була весна..

Не обов'язково їхати далеко за кордон, щоб побачити нереальну красу
Достатньо просто вийти з дому, сісти в електричку, проїхати пів години в тамбурі) і ось вона Українська ще весняна краса
Тут навіть футбольний газон гарніший ніж на стадіоні
(Старе село)

лише Всесвіт знає

І лише Всесвіт знає
наскільки сильно
в цю мить
моя душа прагне
твоїх думок та слів
щоб ти мене обійняв
полегшив мій біль
потримав мене за рукут
я просто поплачу
в кутку
і здасться, що ти
витираєш зі щоки сльозу
я вип'ю ще вина
щоб забути все
і це життя
та ти все-одно будеш
в моїй голові
у думках
знову приснишся мені
скажеш
що все буде добре
і я звичайно
повірю тобі
© Галя Похила

Коли немає світла

Часом буває так добре
коли немає світла
у наших квартирах
зникає уся мережа
і ми поза зоною..

Тоді можна тінями
велело бавитись
з маленьким світилом
мого ліхтарика
вгадувати чужі
тіней силуети

Мій кактусик знову зацвів) це неймовірно!!

Звуки музики

Чарівні звуки музики..
З якими серце б'ється в ритмі..
В одну мить заворожують
дають піднятися
душі ще вище неба..
А в наступну мить
її примушують боліти
ще сильніше...

Що таке Любов?..

Любов — це вищий стан Душі.
Це, коли тобі хочеться літати і дарувати її усім навколо.
Любов — це не дія. Любов — це стан.
Спочатку потрібно навчитись любити самого себе.
Любов — це таке світло, де темрява не може існувати.
Любов — це відчувати себе потрібним, відчувати, а не знати!
Коли Любиш — стаєш вільним, наповнюєш себе.
Любов не векторна, вона безмежна.
Вона не направлена на когось чи від.
Не створюйте ілюзію.
Просто любіть увесь світ.

Унікальний півострів

Могутні кручі над річкою Дністер, навколо півострову Заліщики на Тернопільщині.
І це усе в нас, в Україні!
Цю неймовірну та неосяжну красу не можливо передати ні через знимки найдорожчими фотокамерами, а ні жодними словами..
Її потрібно бачити лише вживу - власними очима.
Вона настільки заворожує, що ти просто застигаєш перед нею на місці і намагаєшся вловити цей особливий момент вічності та могутності природи.. І забуваєш про все.. І зовсім не хочеться покидати це місце.. Залишитись там назавжди..
Воно варте кожної хвилини витраченої на поїздку електричками та автобусом!
Заради таких моментів хочеться жити!

Тип особистості

https://www.16personalities.com/uk/rezultaty-testu 

Особистості INFP – справжні ідеалісти: завжди шукають хоча б натяк на хороше – навіть у найгірших людях і подіях – а також способи змінити все на краще. Хоча їх можуть сприймати як спокійних, стриманих чи навіть сором’язливих людей, INFP мають внутрішнє полум’я і пристрасть, яка насправді сяє. Складаючи лише 4% населення, ризик відчути, що тебе не розуміють, на жаль, дуже високий для типу особистості INFP, але коли вони знаходять однодумців, з якими можна провести час, гармонія, яку вони відчувають б’є фонтаном радощів і натхнення.
Оскільки вони належать до групи особистостей Дипломатів (NF), INFP керується скоріше власними принципами, ніж логікою (Аналітики), захопленням (Дослідники) чи практичністю (Вартові). Вирішуючи, як рухатися вперед, вони братимуть до уваги честь, красу, високу мораль й гідність – INFP веде чистота їхніх намірів, а не винагорода чи покарання. Люди, що належать до типу особистості INFP відчувають гордість за цю якість – і правильно, але не кожний розуміє, що стоїть за цими почуттями, а це може привести до ізолювання.

“Не все то золото, що блищить; не всі ті, хто блукає, загублені; старе, але сильне, не в’яне; до глибоких коренів не дістає мороз.”

Дж. Р.Р. Толкієн

Пробач

Чуєш серце не кричи
Тебе ж ніхто не чує
Не розбивайся
на уламки гострі
бо хто усе збирати буде

.. Сьогодні бачила велику хмару у формі зомбі.. :D
Стало весело і одразу згадала про тебе.. Чи розкажу я колись тобі про це..
Дуже б хотілося, щоб потім разом посміятись..
Шкода, що тобі байдуже..

Хто правий..?

Поруч два будинки, в одному будинку цілодобово крики, скандали, а в іншому тиша.
Ось в черговий раз чоловік з дружиною сваряться, а вона йому і каже: "Ти коли небудь чув, лайки і скандали з сусіднього будинку, ні. Сходи і дізнайся, як вони так живуть?"
Сховався чоловік біля віконця сусіднього будинку і спостерігає.
У сусідньому будинку кожен займається своєю справою, дружина на кухні, чоловік за столом, щось пише. Задзвонив телефон, чоловік вискакує в передпокій і пробігаючи зачіпляє вазу, та падає і розбивається, чоловік опускається на коліна і швидко збирає уламки.
В кімнату з кухні вбігає дружина, опускається на коліна і починає допомагати збирати ті уламки. Чоловік каже дружині, вибач дорога я поспішав до телефону, зачепив вазу і розбив її. Ні дорогий це я винна, це я її поставила так, що ти її зачепив. Вони поцілувалися, до збирали уламки, і кожен зайнявся своєю справою.
Повернувся чоловік додому, дружина у нього цікавиться, ну, що дізнався секрет того тихого будинку?
Так дізнався, у них в сім'ї обидва винні, а у нас обидва завжди праві.

Один мудрий старець сказав:
- Цілий день ти ходиш, працюєш, думаєш, бачиш, чуєш, їш. Всі частини тіла працюють на тебе (руки, ноги, очі, вуха, мозок), допомагають тобі робити ту чи іншу справу. А вночі, коли ти спиш, вони відпочивають. Всі вони знаходяться в спокої. Але є одна частина тіла, яка цілодобово на тебе працює без зупину. Це твоє серце. Тому коли твоє серце чогось хоче, не ображай його, дай йому, чого воно просить.

Ось таке у природи своєрідне почуття гумору..

Квітневий снігопад.. Хто замовляв? Ось вам)

.. Хрущі уже напевно відлітати.. Їх зовсім мало.. Цікаво, чи ще хтось їх помітив..
Чи люди взагалі звертають увагу на щось навколо себе, чи по голову занурені лише у своїх клопотах, пропускаючи усю швидкоплинну красу, яка може принести радість, вартує лише на мить зупинитись та озирнутися.. Зловити промінь сонця на своєму лиці, відчути чарівний аромат бузку, який тільки починає розквітати..