№209 коли вечір закінчується поезією

Емоційно.. трохи терпко.. до мурашок по шкірі..
Дякую Ірина Цілик

Ризикнути...

Ризикнути...
Хіба не краще вмерти, ризикнувши
Спробувати ту свободу
її п'янкий солодкий смак
Відчути страх
Віддатись долі

А ніж увесь свій час жаліти,
так не пізнати справжнього життя
Залишитись в полоні стін чужих
Так існувати до кінця
бо то хіба тоді уже життя..

© Галя Похила