останні дні

..бувають такі тихі сонячні дні, як от сьогодні, коли ти раптом усвідомлюєш, що це вже останні дні.. літа..
..і всі інші дрібниці, важливі ще мить тому, втрачають усяке значення..
розумієш, що знову, через себе, не встигаєш його повністю прожити..
..всередині стає трохи прохолодно та порожньо..
як там ця банальна фраза - "знов просрав своє літо"..
що ж, залишається жадібно ловити хоч ці останні..
дозволити собі просто радіти, без причини, зупинятись, слухати, вдихати..
неадекватно тішитись кожному промінчику сонця, кожному подуву теплого вітру..

№223 улюблені істоти

коли в тебе дома з'являються коти собаки та інші маленькі створіння, то перестаєш жити просто звичним життям..
вони роблять свою велику, на мою думку, справу..
вносять незворотні зміни у твоє життя..
вони дають тобі відчувати себе потрібним..
навчають тебе дисципліни та відповідальності - кормити їх, розважати та гуляти з ними..
ти в будь-якому випадку хоч раз вдень, незважаючи на погоду, підеш гуляти зі своєю собакою, якого б розміру вона не була))
що головне - вони своїм прикладом показують як можна радіти будь-яким, здавалося б, звичайнісіньким речам і у будь-якій ситуації залишатись собою
а часом, тобто, часто доводиться їх мирити - відновлювати справедливість
і кожен з них, як і людина, володіє своїм унікальним характером
вони по-своєму тебе люблять, просто, без слів..
маленькі антистреси

Нічна гроза

.. Чомусь люблю весняну нічну грозу. Люблю слухати як краплі дощу б'ються до підвіконнику.
Вночі злива звучить якось по-іншому, так дивно шумить..
Чимось схоже на шум листя від сильного пориву вітру..
Трохи заспокоює..
Та все-одно не хочеться лягати спати, а слухати її цілу ніч..
Дивитись як краплі, виблискуючи від нічного освітлення, стікають по вікну..
А коли вдаряє блискавка, то стає так світло, наче вдень.. Хочеться зловити її за яскравого хвоста..
.. Хочеться взяти тебе за руку, вибігти босоніж посеред ночі на вулицю та весело кружляти під дощем хлюпаючи ногами по калюжах..

Привіт літо!

Це була весна..

Не обов'язково їхати далеко за кордон, щоб побачити нереальну красу
Достатньо просто вийти з дому, сісти в електричку, проїхати пів години в тамбурі) і ось вона Українська ще весняна краса
Тут навіть футбольний газон гарніший ніж на стадіоні
(Старе село)

Мій кактусик знову зацвів) це неймовірно!!

Ось таке у природи своєрідне почуття гумору..

Квітневий снігопад.. Хто замовляв? Ось вам)

Знали б вони

..Знали б кульбаби й ромашки
які вони зараз прекрасні..
.. Як би знала та алича
наскільки зараз у неї
ароматний чарівний цвіт
.. Знали б вони як сильно
моя душа за твоєю сумує..
© Галя Похила