Сьогодні знову гуляла по колії біля станції. Бачила поволі проїжджаючий товарняк. Довго стояла та дивилась як перед очима котяться старі поржавілі вагони товарняка темно-зеленого кольору.. Він приніс за собою якесь дивне відчуття порожнечі, втрати.. Ніби забрав зі собою щось з мого серця.. Виникло бажання побігти та наздогнати його.. Та це не можливо..

.. А в тебе не виникає часом бажання просто все залишити, вийти на вулицю, одіти у вуха навушники, сісти в першу електричку та просто кудись поїхати, подалі від міської метушні, хоч би на один день?..